Георгій (Юрій) Леонідович П’ятаков — радянський революціонер і політичний діяч, один із активних більшовицьких функціонерів часів революції й раннього СРСР. Народився 6 (18) серпня 1890 року в селищі Мар’їнський цукрозавод, Черкаського повіту Київської губернії (тоді Російська імперія). Помер 30 січня 1937 року в Москві після репресій у сталінських чистках.
П’ятаков відіграв помітну роль у революційних подіях в Україні у 1917–1919 роках та був високопосадовцем у радянських економічних органах у 1920‑х і 1930‑х роках, але зрештою став жертвою Великого терору.
Ранні роки та революційна діяльність
Походив із сім’ї службовця. Вивчав економіку та був студентом Петербурзького університету, проте вже у 1910 році став членом Російської соціал‑демократичної робітничої партії (більшовиків). За революційну діяльність його заарештовували й навіть висилали до Сибіру; у 1914 році він втік за кордон, де працював у середовищі емігрантської російської революційної опозиції.
Після Лютневої революції 1917 року П’ятаков повернувся до України, де очолив київський більшовицький комітет і брав участь у спробах встановлення радянської влади.
Роль у радянській владі та Україна
Під час Громадянської війни був одним із організаторів більшовицької влади на українських землях та займав кілька адміністративних посад:
- голова Київського комітету РСДРП(б)
- секретар Центрального комітету Комуністичної партії України
- голова Тимчасового робітничо‑селянського уряду України (листопад 1918 – січень 1919)
- брав участь у революційно‑військових діях, зокрема при формуванні Червоної армії й спробах встановлення радянської влади в Україні.
Його позиції щодо національного питання та тактики часто відрізнялися від лінії більшовицького керівництва, він був прибічником різних радикальних підходів у ранній революційний період.
Кар’єра в СРСР
У 1920‑х роках П’ятаков став одним із провідних радянських економічних адміністраторів: займав високі посади в управлінні вугільної промисловості Донбасу, у Державному плані (Госплані) і вищих економічних органах СРСР, зокрема як заступник голови Вищої ради народного господарства.
У 1927 році його виключили з партії як прибічника Льва Троцького та опозиції Сталіну, але незабаром П’ятаков відмовився від опозиційних позицій й був поновлений у лаві партії.
Репресії та смерть
П’ятаков став фігурантом сталінських репресій — у 1936 році його арештували, звинуватили в антирадянській контрреволюційній діяльності й організації «антипартійного центру». У січні 1937 року він був засуджений і розстріляний в межах так званих московських показових процесів.
У 1988 році П’ятаков був постановою Верховного Суду СРСР повністю реабілітований (знято всі звинувачення).
Значення
Георгій П’ятаков — приклад складної долі радянського революціонера: від активної участі у революційних подіях і побудові радянської влади до віддалення від влади й трагічного фіналу під час Великого терору. Його біографія відображає багатогранність політичних процесів у період становлення СРСР і суперечливість позицій у лавах більшовицької партії.
Цікаві факти
- П’ятаков був активним у революції ще до 1917 року та одним із організаторів більшовицької діяльності в Україні.
- Його ім’я фігурувало серед провідних більшовицьких економістів і організаторів радянської господарської системи.
- Він потрапив під репресії за звинуваченнями, які пізніше були визнані необґрунтованими.
